Моя мова, моя країна: Українська

Чи часто ми задумуємось наскільки наша мова красива, як гарно вона звучить з наших уст, як чітко нею можна передати наші думки та почуття?

Наталія Сіра (Nataliya Sira) / 23.11.2017

Find more texts of the “My language, my home” series here.

Більшість людей не надає великого значення своїй рідній мові і дуже часто усвідомлення певних характеристик рідної мови приходить лише при вивчатенні іноземних мов. Саме коли ми починаємо ознайомлюватись з іншими мовами, ми шукаємо відповідності з нашою рідною мовою, та інколи розуміємо, що в нашій рідній мові є так багато різних граматичних чи лексичних правил, які просто відсутні в іноземній мові, яку ми вивчаємо.

Над багатством української мови я почала задумуватись лише тоді, коли досконало вивчила італійську, англійську та німецьку. Буваючи закордоном і розмовляючи різними мовами, я помітила, що українською я б могла це сказати а німецькою, італійською чи англійською ні, бо “так не кажеться”. В Італії, наприклад, я зрозуміла, що якщо в повсякденному контексті я просто перекладу з української “Вам потрібно сісти на автобус номер 3”, то люди мене просто не зрозуміють, адже по-італійськи кажуть “Deve prendere l’autobus numero 3” (словесно “Ви повинні взяти автобус номер 3”). Почувши вперше українську, більшість іноземців вражається її милозвучнітю та присутністю багатьох звуків, які є незнайомими для великої кількості європейських мов.

За цим посиланням ви можете послухати один з найвідоміших та історичних українських гуртів Океан Ельзи, хіт “Обійми”.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї і є державною мовою України. Нею розмовляють близько 45 млн. людей, більшість із них проживає на території України, решта носіїв сконцентрована в Білорусії, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Великій Британії, Канаді, США та в інших країнах, де проживають українці.

Map of Ukraine and its neighbouring countries

Українська мова пережила історію битви за власне виживання. На початку XVIII століття указом Петра I від 1720 р. була введена заборона книгодрукування українською мовою, згодом в 1763 р. Катерина II скасувала можливість викладання українською мовою в Київо-Могилянській академії на користь російської мови. У XIX столітті польська мова була введена у всіх державних школах сучасної Західної України, а в 1892 р. було навіть заборонено перекладати книги з російської на українську мову. З початком русифікаційної кампанії XX століття українська освіта, церква і слово були заборонені. Незважаючи на те, що українська мова не дозволялась протягом тривалого часу, а її носії переслідувались та зазнавали років позбавлення волі лише за те, що писали по-українськи або ж відстоювали її права та інтереси, українська зуміла подолати всі ці труднощі і стати державною мовою України. Роки існування під загарбниками не пройшли безслідно і більшість мовних реформ загарбників відобразились на лексиці української мови, сприяючи утворенню регіональних діалектів і мішаних кодів, найпоширенішим із яких і по сьогодення є суржик.

Українська мова за часи свого існування завжди боролась з іншою мовою із слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї, російською. Якщо проаналізувати розбіжності лексики між слов’янськими мовами, з метою визначення мови, до якої українська є найбільш подібною, то це буде спершу білоруська і лише тоді російська. Незважаючи на це, саме російська мова мала великий вплив на статус української мови, яка під час політики русифікації почала вважалась непристижною в офіціальних контекстах. Саме в періоди сильної русифікації виникла мішана українсько-російська мова суржик. Велика кількість людей, яка розмовляла українською, після введеня мовних реформ русифікації старалась, або була змушена виражатись російською мовою, але так як, більшість людей не володіло російскою мовою, населення починало користуватись мішаним кодом двох мов. Друга хвиля суржику почалась в роки незалежності України, коли українська мова почала вважатись престижною мовою. Саме в цей період російськомовні жителі України, намагаючись виразитись українською, створюють російсько-український суржик. Одним із найпоширеніших прикладів загальноприйнятого суржика є запитальний займенник “Шо”, створений злиттям українського “що” і російського “что”. Даний займенник використовується не тільки в повсякденному житті, але також і в літературі, він навіть дав ім’я двомовному порталу сучасної культури “ШО”.

Сьогодні українська мова має статус престижної мови не лише у повсякденному та світському житті, але й на інтернет сайтах, приватних блогах та профілях модних інфлуенсерів Інстаграму. Багато творів українських письменників, таких як Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан та інших відомих авторів, були перекладені і стали бестселерами на території країни і за її межами. Українська мова вивчається і за кордоном, зазвичай студентами факультетів іноземних мов, які обирають напрямок славістики. Спілкуючись з австрійськими студентами, зокрема з Віденського Університету, які обрали російську та українську мови, можна часто почути, що ці дві мови насправді сильно відрізняються одна від одної не лише лексикою, але й фонетикою та граматикою. Українська мова поступово набуває престижності серед іноземних студентів, які прибувають до України з метою вивчання укріїнської на літні мовні курси. Крім того, розвиваються також і інтернет платформи для інозенців, які зацікавлені у вивченні української, або для українців, які бажають вдосконалити знання своєї рідної мови.

Українська мова розвивається і за межами України завдяки міжнародним організаціям українців, вченим і письменникам, які незважаючи на перебування за кордоном, займаються літературною діяльністю по-українськи. Крім того, кількість студентів, які обирають вивчення саме української мови щороку збільшується, а це відомо: доки існують носії певної мови і люди, які зацікавлені у її вивченні, доти вона й буде існувати.

Find more texts of the “My language, my home” series here.